Друзі! Навіть мій учорашній пост, де я написав після 1,5 місяця мовчання, що в мене все ок і розмістив фотошопне фото якогось дядька с літерою Z замість обличчя ЖЖ заморозив. Формулювання: "Данная запись была заморожена в связи с нарушением законодательства или других условий Пользовательского соглашения LiveJournal." Там ні було ні слова про війну. Жодного слова про обстріли, про російську владу. Тільки фото Z-людини, як на цій аватарці. І блок. Насправді, це остаточний діагноз ЖЖ. Нема такої заборони в російському законодавстві, нема такого у правилах ЖЖ. Є тільки цензура і гвинтики антилюдяної системи. Тому я нарешті кажу ЖЖ до побачення. Може колись повернуся, може ні, не знаю.
Можете вважати, що я програв цю боротьбу.
Бажаю усім любові, хто був разом зі мною всі ці роки! Тримаймося! Піс!
Люблю ходити свої 8 км в парку «Перемога», але, якщо кожного дня, то інколи і він набридає. Тоді на вихідні я їду на Русанівську набережну. До готелю «Славутич» і назад якраз 8 км і виходить. Інші пейзажі, інші люди. Восени тут красиво, взимку зі снігом також. Сьогодні був якраз такий день.
Багато діточок катаються з гірок на санчатах, багато людей гуляють по кризі. На вулиці вже не перший день мороз, тож протоки місцями позамерзали. В я боюсь криги. Так, ходив по ній і не раз, але тоді, коли вже був точно впевнений, що вона достатньо товста, сантиметрів 10. А на таку, як зараз не виходив, не зважаючи на впевненість інших. Ради чого? Скільки людей вже загинуло на замерзлих водоймах. Тільки з початку цього року в Україні вже більше 28 загиблих.
І як відповідь на це питання сьогодні став свідком, як хлопець провалився під кригу і вилазив з води. Хотілось кинутися до нього, повзти, кинути ремінь, зробити штучне дихання, але побачив, що він зможе вилізти сам, та й люди внизу були до нього ближе, тож вирішив зняти повчальне відео, як це небезпечно і як правильно вилазити з води на кригу.
Будьте уважні та бережіть себе! В житті є більш приємні речі, ніж гуляти по кризі!
Зараз слухаю цю книгу Муракамі. Вчора несподівано почув там такий момент:
Обоє випили нову, кожне свою, порцію віскі із содовою й "Cutty Sark" з льодом. Чоловік розповів про свою маленьку яхту, яку пришвартовує у затоці містечка Нісіномія. Із запалом описував, як чудово відчувати вітер, коли у вільний день виходиш на ній у море. Аомаме не хотіла слухати про якусь там нікчемну яхту. Краще вже розказував би про історію створення кулькових підшипників або про розміщення корисних копалин в Україні. Вона зиркнула на годинник.
Цікаво, що в російському перекладі це речення звучить так:
Рассказал бы лучше об изобретении шарикоподшипников или о системе энергоснабжения на Украине — все интереснее.
Як пише видання AFP, щороку ультраправі групи з усієї Європи збираються в Будапешті на “Днем пошани”, щоб відзначити невдалу спробу нацистських і угорських військ у 1945 році вирватися з міста під час облоги радянської армії.
Близько 4 тисяч людей приєдналися до “походу пам’яті” від Будайської фортеці ввечері в суботу, деякі з них були одягнені в ультраправі символи та навіть у нацистську форму.
“Ми маршируємо в тиші, щоб фізично відчути страждання наших предків”, – наголосив один із учасників.
Зазначається, що захід пройшов мирно, попри попередження угорської влади про можливе насильство.
Більш ніш українців, з американцями, французами, німцями та англійцями та поляками разом взятими, путін ненавидить тільки свій народ. Точніше народом це не можна назвати, назвемо їх громадянами так званої російської федерації, незаконно утвореної в результаті розвалу СРСР і незаконно прибравшими до рук те, що їм не належало. Бо більше, ніш своїх співгромадян він ще нікого не вбив. Можна це подавати під різними соусами пропаганди, але факт залишається фактом. Більше вбив тільки Сталін. Він рекордсмен форева. Мені здається, що він русофоб, який вважає росіян маргіналами. Тому і вбиває їх кожен день сотнями без жалю.
Люблю розглядати старі фото Києва. Софія, фотан Термена на площі, Десятинна церква, Михайлівський златоверхий, міська Дума на сучасному Майдані. Це було нещодавно, це було так давно...
%username%, коли наступного разу ти зайдеш в якусь соцмережу, задай собі питання: "А хто дав мені це право взгалі, зайти в Facebook, наприклад, і не дай боже, написати щось там? А чи дозволив би це мені мій психиатр? Чи продав би він взагалій мій мобільний телефон?".
Згадалося одне кіно, де "Ничего не будет. Ни кино, ни театра, ни книг, ни газет – одно сплошное телевидение". І психіатр Саня Домогаров.
Трамп хоче завершити війну, яку розпочали в Україні терористи з рф, за 100 днів. Цікаво, 100 днів війни, скільки це в життях людей і нелюдей? 50 тисяч? 100? Скільки це зруйнованих будинків і дітей без батька чи матері чи батька та матері без дитини?
Всього 100 днів. Всього дожити до весни. Чи не дожити комусь, як на фото в попередньому пості. Або дожити, а війна не скінчиться. Або, або, або.
